Пише newkozak.co.ua
Брак бійців, викликаний постійними важкими втратами, які несуть російські війська, радикально змінив масштаб і характер військових операцій Москви.
На ранніх стадіях конфліктів ця проблема вирішувалася залученням кадрів з спецназу Збройних сил, з Федеральної служби безпеки (ФСБ), Служби зовнішньої розвідки і т. д. Однак тепер, щоб заповнити прогалину, Росія почала вдаватися до послуг приватних військових компаній (ПВК), розширювати вербувальну базу і карати контрактників, які не бажають брати участь у незаконних операціях.
Щоб додатково розширити свою кадрову базу, Кремль спрощує процес залучення на службу російських призовників, резервістів, осіб без громадянства та іноземних громадян.
Високі втрати серед російських військових також підштовхують їх уникати відряджень на український кордон. В період з 2014 року по середину 2015 року найбільш небажаним місцем служби в Росії було 12-те командування резерву Збройних сил РФ в Новочеркаську, створене, щоб «офіційно» (але таємно) направляти російських військових в Україну.
Військовослужбовці, які намагаються уникнути такої долі, швидко стикаються з російським репресивним апаратом. Російські суди з легкістю виносять їм обвинувальні вироки, що призводить до звільнення з армії, а іноді навіть загрожують виправною колонією.
Використання ПВК, залучення іноземців та примус військовослужбовців воювати в незаконних війнах і виконувати незаконні накази можна кваліфікувати як військові злочини.
Спроби російської влади домогтися військових переваг і скоротити витрати можуть підвести їх під кримінальну відповідальність за рішення почати збройну агресію в Сирії і в Україні з використанням незаконних сил.
Найкращим прикладом такого ходу подій може служити досвід лідерів колишньої Югославії, яких агресивні війни на Балканах і ультранаціоналістична політика привели на лаву підсудних Міжнародного трибуналу в Гаазі.
По материаламNewsweek
